Бере за серце знов береза
В день сокотеч-березовиць.
Немов вампіра гостре лезо,
Ніж в біле тіло раптом впивсь.
Тремтить, як донорка , береза,
Розплівши зоряну косу.
Тому береза ця бере за
Серце і наводить сум.
Тремтіла ледь і стала біла
І світ їй колами пішов.
А хто спитав: вона хотіла
Віддать свою весняну кров?!
А он берізок гай біліє,
Що стали у тривожний ряд…
У них, бліденьких, анемія
Опісля частих крововтрат.
І ще оглянуся допіру –
Для суму знов одна з причин:
Несуть мордаті три вампіри
Шість банок крові до машин.
Бере за серце знов береза
В день сокотеч-березовиць…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497832
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2014
автор: СавчукМикола