Якась безмежна мертва грань
По інший бік якої тільки сон
Розмитий нескінченно-вічний
І ти готовий впасти без вагань
В світ тимчасовий грішний
Не витерпівши випробувань бідністю
Назавжди втік від мрій дитинства
Твій храм зруйнований лише тобою
Душа ж блукає на шляху безчинства.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497718
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.05.2014
автор: Злата Наркевич