і тільки у нутрі десь глибоко болить..пече чи тисне
..важко описати
втрачаю ніби свою доброту, своє бажання ще про щось писати
я спогадом увечері тремчу і кожен ранок наче відновляюсь,
забувши що це все міраж, і знов у мрії розчиняюсь
все та надія на якесь чуже життя, на долю не мою,
на ще один маленький подвиг
я все чомусь ті небеса молю, про блискавку у сні,
про посмішку твою...
і ось він - мій новий ковток ранкової свободи!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497626
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2014
автор: Nastya123