Стукати

Якщо  стукати  -  я  знаю,  що  відчинять
і  якщо  холодно,  то  обов*язково  тебе  зігріють.
якщо  попросити  ,  то  допожуть  будь-коли,
бо  це  ті  люди,  які  люблять  і  готові  це  нести  :

не  зрадять,  не  залишуть  серед  ночі,
не  вдарять  словом  і  не  збрешуть  прямо  в  очі.
не  забудуть  через  місяць  чи  може  два  -  
їхня  любов  не  така  як  твоя.

якщо  ти  бачиш,  що  стояти  важко  ,
якщо  ти  розумієш,  що  іти  -  болить  -  
згадай,  що  стукаючи  раптом
тобі  відчинять  і  не  покинуть  через  мить  :

не  через  мить,  не  через  слова  чи  зради,
не  через  образи  і  жахливі  вчинки  -  
вони  з  тобою  були  завжди,
не  тільки  вночі,  лежачи  у  будинку.

коли  пече,  коли  душа  болить  чи  серце,
коли  не  можеш  все  тримати  у  собі  -  
постукай  -  і  відчинять  легко
найкращі  і  найдобріші  люди  на  Землі  .

але  ж  не  ти,  з  красиивими  очима
і  не  вона  у  підкочених  штанах  -  
ваша  любов  була  як  ніжна  бавовняна  кофтина,
яка  зразу  ж  пожовтіла  від  світла  її  великих  і  дорогих  прикрас.

якщо  обернешся  і  нема  дороги,
якщо  заплуталось  твоє  життя  в  нитках  -  
постукай  і  примчить  та  допомога
із  ножницями  в  старих  і  зморщених  руках.

завжди  була  ,  завжди  допомагала.
коли  ти  падала  -  вона  завжди  підіймала.
коли  стояти  не  могла,
коли  буквально  помира  -  вона  була.
і  є  вона.
роки  не  ті,  але  ж  вона.
змарніла,  постаріла  ,  але  все  -таки  твоя.

коли  ти  відчуваєш,  що  дихати  не  в  силі,
коли  життя  не  миле  і  смерть  тобі  близька  -  
постукай,  щоб  тебе  пробачили  твої  милі  
за  всі  образи  і  пусті  слова.

пробачили,  щоб  не  важко  було  помирати.
не  важко  прожити  до  кінця.
душа  -  вона  багато  варта
і  варта  після  смерті  не  менше  ,  ніж  була.

ти  стукай.  часто,  у  будь-яку  хвилину.
не  тільки  ,  коли  тобі  погано,  
але  й  тоді,  коли  щаслива  й  не  сумна,
бо  ж  це  життя  і  коли  ти  чи  в  яку  годину  закриєш  двері  назавжди  -не  знає  він  і  не  знаю  я.

живи  допоки  молода,
допоки  кров  твоя  -  свіжа,
допоки  щоки  червоніють,
допоки  ноги  ще  йти  вміють.

не  залишай  на  завтра  ці  хвилини,
не  залишай  несказані  слова,
не  залишай  на  завтра  це  життя.
не  встигнеш.
ніколи  ж  не  встигала.
помреш  ,  а  зробила  мало.
досить  мало..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497501
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2014
автор: taniyaa