Чомусь на серці не спокійно,
Воно тремтить мов пташеня...
Маленьке і безахисне створіння
Наївне,наче правдоньки не зна.
Не зна,який цей світ насправді:
Без фарб яскравих і солодких слів.
Ніхто тут не живе по правді
І краще б я жила у світі снів...
Пробач,мені моє серденько,
За те,що біль в тобі ношу...
За те,що плачу уночі тихенько,
Що я тобі й собі брешу.
Пробач,що я лукавим словом,
Немов отрутою тебе пою...
І під нічним покровом
Я безнадійно мрію і зірки ловлю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497461
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2014
автор: Yulia Sky