[i]Новій Україні присвячується[/i]
Намалюй мені квітку надії!
Своїм блідо-рожевим крилом
Ти торкнувся повітря уміло –
І воно стало вмить полотном.
Розквітали пелюстки багряні,
Кришталевіли краплі роси.
Швидко зцілювались мої рани
Спогляданням цієї краси.
Але що це: наклюнулось жало,
Пелюстки затверділи в ефес,
І роса стала раптом кривава
На вістрі́ найгострішого з лез.
Ти всміхнувся й сказав: без роботи,
Без зусилля надія – міраж.
В неї вірити треба й боротись,
Відсікаючи сумнів і фальш.
Щоб успішно, натхненно і швидко
Долетіти тобі до зірок,
Знадобиться не лагідна квітка,
А надійний і гострий клинок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497392
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.05.2014
автор: Ю. Калашник