Бабця вже на схилі літ дуже немічною стала,
Зле відчула й онучка вмить до себе погукала:
- Я, онучку, вже стара і напевно помираю,
То ж на тебе одного свою ферму залишаю.
Там двоповерховий дім і корів голів так з двадцять,
Кури, свині, коні є, а машин десь штук п'ятнадцять.
Володій, заходь щодня, якщо буде в тебе змога,
Про сусідів не забудь, їм потрібна допомога.
- А де ж ферма ця, скажи?!! - В онучка вже очі круглі.
- Щоб знайти її введи „Однокласники” у гуглі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497363
Рубрика: Гумореска
дата надходження 07.05.2014
автор: Любов Вакуленко