Харківським студбатівцям (випуск 1941)

Харківські  студбатівці
(балада)
Присвячується  студентам  ХДУ,
Які  воювали  у  складі  Харківського  студ.  батальону  у  роки  ВВВ  
(1941-1945рр.)
У  липні  сорок  першого,
У  битві  під  Синявою
Прийняв  на  себе  бій
Студентський  батальйон.
Боровся  самовіддано,
Боровся  героїчно  він,
Боровся  до  останнього  –  
На  скільки  сил  було.  
Палала  в  небі  заграва,
Свистіли  кулі  вражії,
Стріляв-бомбив  снарядами
З  усіх  боків  фашист.
В  диму  усе  змішалося,
Від  гару  в  горлі  дряпало,
Брели  вночі  навпомацки
Ті,  що  зостались  жить.
О,  скільки  їх  попадало,
О,  скільки  їх  поранило,
О,  скільки  крові  вилилось
У  чисті  води  річеньки,
Яка  впадає  в  Рось.
Червоні  води  хлюпали
Між  берегами  довго  ще,
То  харківських  студентів
Кров  молода  текла.  
О  бідні,  бідні  матері!
Не  діждетесь  синочків  ви,
Скорбіти  довго  будете
До  смертного  кінця.
А  річку  безіменну  ту
Люд  називаю  Красною,
А  значить,  і  Червоною,
Бо  кров  у  ній  текла.
Із  шестиста  лиш  декілька
Залишились  і  вижили,
І  серед  них  письменники
Гончар  і  Білоус.
А  Чемеріса  славного,
Філолога  і  воїна
Найшли  із  побратимами
Опісля  сорок  літ.
Лежали  всі  в  землі  сирій
З  годинником,  що  час  спинив,
А  може  й  ні  –  хто  зна  тепер?
Можливо,  серце  стало,
А  він  все  йшов  і  йшов  -
Відстукував  часи  війни  жорстокі.
Годинник  той  Олесь  впізнав  –  
Один  він  був  на  їхнім  курсі,
Годинник  Чемеріса!
Годинник,  то  не  просто  так  –  
То  пам’ять  часу  на  віки,
То  заповіт  усім,  які  живуть.
О,  люди!  Бережіть  життя!
О,  люди!  Збережіте  мир!
До  цього  вас  годинник  Чемеріса  заклика.
Студбатівці,  студбатівці,
Ровесники  мої,
Цвіт  український  нації,
В  боях  ви  полягли.
Усі  ви  добровільно
Пішли  на  фронт  самі,
Вітчизну  захищати  –  
Інакше  не  могли.
Ви  билися  з  фашистами
Із  перших  днів  війни  -  
Прийдешні  покоління,
Спокійно  щоб  жили.
Стояли  ви  всі  насмерть
Та  бились  за  життя.
Тепер  ось  в  постаментах
Ввійшли  у  майбуття.  
Студбатівці,  студбатівці,
Проходять  хай  роки  –  
Ви  в  пам’яті  народній
Жить  будете  віки.
Ви  всі  усім  ровесники,
Ви  вічно  молоді,
Студбатівці,  студбатівці,
Герої  ви  мої!
2002-2003
Цитується  по  книзі
«Харківськи  студбатівці»,
1999,  Київ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497231
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.05.2014
автор: Зоя Іванівна