Садок вишневий біля хати...
Цвітуть, хурделяться сади...
Де взявся ти, тупо-пихатий?
Бреши, що кликали сюди...
Чого тобі, потворо, треба
( У масці пика - не душа)?
Людське - чуже, бо в грудях в тебе
зло, мов коріння спориша...
Не тіш себе, що ти тут воїн:
Ти - зрадник, рідний брат Іуди...
За що́ б ти, враже, не продався,
Знай, прокленуть тебе в нас люди.
І не спасуть тебе копійки,
Ні чин, що кров'ю здобуваєш...
А ще, можливо, найвірніше -
Свої зариють..."Много знаешь"...
А наші вишні доцвітуть-
Поля застогнуть врожаями...
Госпо́дарі, затям, [b]ми[/b] тут...
Страх нас не зробить холуями!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497230
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2014
автор: zazemlena