Ніяк не гріють твої діаманти
І не дарують від тіла тепло.
Подарувавши бюджетні гаранти ,
Наче на аукціоні прикупив собі тло .
Не поговорить з тобою хутро,
Вбивство - із шиком носиш на плечах.
Ну хто ж винен, що твоє нутро,
Загубилось в крамничних речах.
Милуватись чужим багатством,
Тим матеріальним, якого б й собі.
Зашивати безперервним швом,
Щастя, зачинити себе у «тобі».
Яскраво, але ж не цілують машини.
Швидкість, музика і самота.
Ти кохання змінила на шини?
Блиск силуету, в очах – пустота.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497198
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.05.2014
автор: Angeli