Кричать мости, і рвуть дороги

Кричать  мости,  і  рвуть  дороги
Чужі  склепіння  самоти
Забрали  в  Бога
Забрали  Бога
В  усіх,  хто  бачить
Чисті  сни
Пустіть  до  моря
Та  дайте  світла
Омийте  ним  смутні  тіла
У  блисках  стихлого  
проміння
Згорить  блукаюча  душа
Вогонь  жевріє
Світ  не  гасне
Душа  голосить,  що  не  та
А  він  не  чує
Він  -  прекрасний
Та  ще  не  здатен  на  дива

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497192
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2014
автор: augusta13