Був день хороший,день звичайний
і неба синій перелом.
Маленький білий куций прутик
знаменував розлом.
На небі ж дотепер -- ніхмари.
Тепер же ж буря, блиск і гром.
В хаті надії свічка тліє
і Alter ego за столом.
Слово за словом і ледь чутно
в розмові сумнів,баритон.
Чи є це знак на вічні муки?
Чи є це просто сон?
Я біженець із "того" неба,
де яксність б’є все напролом.
Чи вже згорів той міст?Не знаю!
Мене вже привітав перон.
Не хочу святості я брати
на себе грязний той фелон,
та хочу блудну плоть пробити
просвітництва колом.
Іду я в путь,Іду і мрію.
Зустріти хочу птаху віри.
Майже безсмертної надії
хочу впіймать я солов’я.
Іти я хочу в штиль і грози.
Перемагаючи морози.
Тропу я знань хочу пізнати
і сам себе переламати.
Хочу святиню я,
а не прокази храм.
Хочу щоб агнець Божий,
не баран.
Це мій перший твір .Буддь-ласка коментуйте,критикуйте,запитуйте,радьте.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496827
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2014
автор: Портрет Поета