Мій Ангеле пробач мою нікчемність,
Що забуваю суть свого буття.
Мене до світла завжди навертаєш,
Я іноді шукаю вороття.
Як би не Ти мій Ангеле крилатий,
Падіння біль не втерпіла б душа,
Ти поряд, треба це не забувати,
Та іноді живу немов глуха.
Мій Ангеле, дарунку найцінніший,
У Твоїм світлі я спалю гріхи,
Візьми мою сліпу й зморену душу
На шлях правдивий Ти мене веди.
03.02.14р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496637
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2014
автор: леся квіт