Посміхає

Світанок  нас  промінням  лоскотав,
повітря  пахло  фіалко́вим  ароматом,
і  ти,  мабуть,  тоді  ще  навіть  і  не  знав,
що  залишу́ся  назавжди́  твоїм  я  святом,
що  мною  дихати  і  легко  і  приємно,
а  кава  вдвох  солодша,  ніж  наодинці,
щасливі,  бо  любити  -  це  у  нас  взаємно,
ми  сіли  в  поїзд  щастя  на  одній  зупинці.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496565
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2014
автор: Наталя Кушнір