СОНЕТ ОДЕСЬКІЙ СОТНІ

І  знов  перо  умочене  у  кров
і  знову  у  жалобі  аж  до  краю
перелітає  неземна  любов
за  житіями  мучеників  раю.

І  скільки  на  арені  боротьби
потрібно  ще  покласти  одеситів,
аби  були  до  Перемоги  ситі
міста  герої  і  міста  ганьби?

Убивці  і  посібники  убивць,
гидує  вами  навіть  прах  ординця.
Ми  знаємо  мерзенні  ваші  лиця.

Не  затіняйте  волелюбних  лиць,
що  на  землі  сьогодні  горілиць
дають  нам  знати,  ким  земля  святиться.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496530
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 03.05.2014
автор: I.Teрен