Звикаючи до труднощів, до болю
Уже й не мрієш, що прийде весна.
А просто покладаєшся на долю
Й чекаєш - може зміниться вона.
І навіть, якщо десь проб'ється промінь
Боїшся глянути на вогник золотий,
Тому що гіршого нема, як спомин
І тільки душу вимотає біль.
Боїшся нових зустрічей і вражень,
Тому що знаєш буде все як є.
Хай йде життя, а час усе покаже
Й отримаємо кожен за своє.
1. 05. 14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496219
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.05.2014
автор: іванесса