Довгождана злива
Простір окриля.
Ожила, щаслива -
Дихає земля.
Збувся спраги муки -
Веселиться клен.
Грім зсадив на луки
Хмароньку з рамен.
Вирвалась з полону
Тітонька верба,
Віт пере попону
Злива голуба.
Став у горду позу
Молодий вишник.
В шатах верболозу
Стих пташиний крик.
Довгождана злива
Простір окриля,
Яру зелен—грива
Поповзла в поля.
Там співа пшениця
Зливі весняній.
Хочеться молиться,
Боже правий мій!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496181
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.05.2014
автор: Івашина В.І. 2