Провів тебе і ти пішла,
Своєю тихою ходою,
Та образ пам'ять зберегла
І не дає мені спокою.
Сльоза сама візьметься десь,
Не плачуть очі – серце плаче,
Хоч час пролинув, але днесь,
Біль розгоряється гарячий.
Жінок шаную у літах,
Не можу пояснить словами,
Зростають крила у думках,
Несуть мене до тебе, мамо…
Провів тебе і ти пішла,
Туди, де синє-синє небо,
Там нова зіронька зійшла,
А я один, як перст без тебе…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496074
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.05.2014
автор: Віталій Назарук