Люблю ховатися в Твоїх очах -
У пралісах зелених і просторих.
Не під'їдав мойого серця страх,
Та ирію чи було в думах, в горах?
Чи було стільки сонця між щілин
Вузьких і темних, майже непроглядних?
Об хвої вікових в мені ялин
Не лопотіло золотіше сяйво!
От душу ситить, ніжить, напува,
Гойдає й пестить - тепле синє щастя.
Який Ти квіт! Який Ти рай!..Весна.
...І світла стільки, що не дасть пропасти!
30 квітня 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2014
автор: Люба Скоробогата