Вона (І. П. )

Піщинки  щастя  з  твоїх  вій
Осипались,  мов  дощ  із  неба.
Не  треба  ні  палац  із  мрій,
Ні  туфельок  царициних  не  треба.

Тобі  лиш  рок-н-рольні  ночі
І  постіль  з  плямами  кохання.
На  ранок  –  чай  зелений  хочеш;
На  вечір  –  у  Дніпрі  купання.

Весь  глянець,  всю  палітру  жовтих  ЗМІ
Жбурнеш  в  камін  –  горить  красиво.
І  знову  правда  у  вині;  
і  знову  буржуазне  чтиво.

Знов  під  дощем  нічні  гуляння
Без  парасолі,  просто  в  хмари.
Коли  весела  –  обіймання;
Коли  не  дуже  –  будуть  чвари.

Ось  так  живу  в  твоєму  світі:
Ношу  даремно  парасолю.
Тобі  нарву  у  жменю  квітів,
А  ти  для  мене  зірвеш  волю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495921
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2014
автор: Сашко Ткаченко