Все життя трудивсь, за тим і жив,
Жито, просо, буряки завжди садив.
А одного року як здурів-
Ананасами ввесь край занапастив.
Відчував, що це не до добра,
Та екзотика мене перемогла.
Поливав і підживляв, ждав врожая…
Зась .Померла там надія вся моя.
Марно звів сезон на тій землі.
Я глумлюсь. На себе я у злі.
Якби знав, що буде пустоцвіт,
Не прогавилаб країна стільки літ.
Тож громадою нам дружно треба жить,
Радиться, що сіять і садить
2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495896
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 30.04.2014
автор: Тамаре