* * *
Дивлюсь на небо: зорі легковажні
Гойдаються (насправді, - я гойдаюсь).
Думок тяжких, - моїх суворих стражів, -
Позбутися даремно намагаюсь.
Наповнюючи знову кухоль пива, -
До забуття підштовхую старанно
Свідомість, поглядая сиротливо
Як тиху ніч замінює світанок -
Її завжди мені, чомусь, так мало.
І я б хотів, щоб сонце забарилось,
І я б хотів, щоб ніч іще тривала,
І я б хотів... Да видно, - не судилось...
--------------------
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495861
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2014
автор: Неизвестный Я