Я слухаю - вода шумить,
Втікає в світ, летить потоком,
Від себе справжньої біжить,
Вдивляється незрячим оком
У далину, де журавлі
Хатину щастя збудували
Для себе рідних. На крилі
Своїм же ж пір’ям малювали
Слова про вічність і любов…
А річка все летить нестримно,
Що аж холоне в жилах кров
І серце б’ється в ритм невпинно.
Чому на волі журавлі
Літають клином і курличуть?
Все дуже просто: ці малі
З собою в далеч річку кличуть.
2012 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495493
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2014
автор: Наталя Затишна