Я б хотіла змінити наше з тобою життя,
Щоб ти переїхав бодай до Львова,
Більше спільних днів до простого гниття,
Менше сліз, більше приємностей випадкових.
Коли б тобі було відомо про таємничість моїх снів ,
Ми, мабуть, жили б не так, і робили дещо інше,
Не треба гортати мільйони книг,
читати чужих думок,
достатньо вписуватись у всесвіт однієї жінки.
Так хочеться відчувати тебе ближче,
а не просто мріяти, бути твоєю,
не на далекій відстані,
читати твої листи і знати, що й мої тобі приємні,
провіяні вітром. Звідси.
Наші цінності впали на дно.
Їх вже нутить від мутної "любові"
Не треба придумувати нове кіно,
в якому ми - головні герої.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495470
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2014
автор: Іванка Костів