Мої руки тремтять...знову й знову...так сильно
Все змішалося враз...чи може ні...не зрозуміло
Тихий подих почув...хочу дихати...швидше!
Час прощання прийшов...їз собою...так незвично
Я втікаю кудись...сама від себе...чи від когось
Я не знаю куди...чи додому...чи якраз до когось
Я так хочу кричати...чи не хочу...я цього не знаю
Скільки слів треба сказати...чи не казати...я зникаю
Мої ноги тремтять...і вже давно...не мають сили
Хочуть бігти...та враз зупиняються...вони безкрилі
Я хочу плакати...чи ні...якось воно буде, на півдорозі...
Якщо зупинюся - помру...бо я давно вже... не взмозі
Мої губи тремтять...вони хочуть...кричати
Та якщо пронесе́ться хоч звук...мою душу вже...не врятувати
Прощавай моя пристрасть в житті...бо я більше...не можу
Прикидатись...терпіти...нестись...як колись...як було́...я не зможу
Мені боляче, та я потерплю́...заради себе...заради когось...заради дому
Що робити...не знаю...напевно засну...а як прокинуся, то все поверне́ться знову
Мої руки тремтять, як колись...знову й знову...так сильно...я тану
Моє серце тремтить...воно в страху́...що я впаду...і вже більше не встану
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495387
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 27.04.2014
автор: Vikki