Не дивлюсь я телевізор і страшно мені:
Бо сьогодні чудо віку – розсадник брехні.
Тільки хто туди прорветься бреше, наче пес,-
В подарунок зомбо-ящик нам приніс прогрес.
І всі ці «правдолюби» до безтями брешуть
Промиту "правду-матку", як об кремінь крешуть.
Та ллють підло, доливають масла до вогню,
Що повірили вже свято у власну ж брехню.
Як відомо, найбільше йде галасування
Під час виборів, в війні й після полювання.
Словоблуде, коли ти від брехні проснешся?
Знай: «брехнею світ пройдеш – назад не вернешся».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495356
Рубрика: Сатира
дата надходження 27.04.2014
автор: Віталій Поплавський