Не жди, матусю, похоронку,
Йде не оголошена війна
За вільну Україну - неньку,
Знов підло ворог напада.
Чи буду жити, чи загину,
Чи безвісті десь пропаду,
Іду на бій за Батьківщину,
Тай долю там свою знайду.
Борюсь за себе і за тебе,
За життя ліпше для людей
Тут, на землі, а не на небі
Наперекір усіх смертей.
Мазепинці, петлюрівці, бандерівці -
Коли як ворог нас прозвав,
Повстанці, лицарі, народоборці –
Народ простий нас величав.
Прозріють люди від омани,
Пройде і цей жахливий сон,
Європейською Вкраїна стане
Де править правда і закон.
Не плач, рідненька, як загину,
А повернуся - обніму,
То ж побажай своєму сину
Щасливо скінчити війну.
27.04. 2014р., Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495332
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.04.2014
автор: БГІ