Розбилось люсте́рко, а в нім і душа,
ми жи́ли з тобою на вістрі ножа.
Не буде НАС знову ні завтра й ніде,
лиш тихе відлуння любові живе.
Забудеш ти любий мене і себе,
забудеш, я знаю...година пройде...
Пройде все на світі і туга, і біль,
мине від любові солодкий той хміль.
Час все полікує і рани нема,
зостанеться в кожного правда своя.
Тобі побажаю я тільки добра,
бо зі мною лишилась частинка твоя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495259
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2014
автор: Світлана Логин