Ти закінчишся знов - я навчуся ходити по стелі.
І, давно окупована, лізтиму в твої ґрати.
Ми глобально чужі: нетривкі Несполучені Штати,
І у нас не країна, а просто терпкі пустелі.
Тут пророчать нам неминучість та непогоду,
Експонатно-музейні війни з синдромом казки.
Що під силу мені - близьке надто до поразки,
А ти лишишся ворогом вічно свого народу.
І доводиться бути самій собі терористом.
У новинах говорять про крахи і неврожаї.
До зупинки, де ти, небезпечно не йдуть трамваї.
Я закінчуюсь знов. А решта все особисте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495216
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 27.04.2014
автор: Fairytale