Фронтові дороги полягли в морщинах,
І окопи в серці зрубцювались.
Скільки обелісками війни
Душ солдатських у землі зосталось.
А було медове тепле літо
І кружляли в вальсі школярі.
Долі їхні пострілом розбито,
В мить одну доросліли вони.
У війни не має переможців
Це безглузда гра з людським життям,
Хай трезвіє пам'ять у народу,
Щоб не повторилась гра оця.
Глянь сучасносте на сивочолих
Прадідів минулої війни ,
Їм до нині сниться гул гармати
І не мають спокою вони.
Не воюй сучасносте за землі,
А з гріхами своїми воюй.
Вбережи життя своє даремне,
Мир і щастя у душі малюй.
26.04.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495193
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.04.2014
автор: леся квіт