Точка опори

Вже  научивсь  сміятись
В  повну  собі  злість.
Вже  научивсь  стояти
В  повен  собі  зріст.
Краще  пізніше,  ніж…
Ніж,  що  встромився  в  груди
—  погрітися
Трошки  погрітися  в  грудні,
Зараз  увесь  проріс.
Зазеленів.
Заземлення.
Ось  під  ногами  —  чорно.
Чорно  і  мокро,  грузько.
Шию  намуляла  груба,
Вилиняла  мотузка,
Милена  милом
Якоїсь  не  тої  опери.

Що  з  мене  взяти,
З  дурня  -  дурнЯ.
О,  Архімеде!
Півцарства  й  коня
За  точку  опори.

Чи  точку  опору.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495008
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2014
автор: Yelyzavetka