Плаче Україна,-
Гірка її доля…
Червона калина
Багряніє кровю.
Ще не позабуто
Всі поневіряння.
І болить почуте
Немов нарікання.
Узяли історію,
Відібрали мову…
Беззаконня коїли
В час голодомору…
Підірвали повністю
Все її коріння…
Та земля зростила
У собі насіння.
Бережи нас , Боже
Від страшного болю.
Україна зможе
Захистити волю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494895
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.04.2014
автор: Мирослава Стульківська