Пам'яті Білас Надійки ( 1976 - 1996 )
Людина спроможна рости і розвиватися та багатіти духовно тільки в
атмосфері любові
о.Іван Лужецький " Отче наш"
Тільки любов дає життя , рятує життя ,розквітає життям у вічній радості
Мішель Кваст "Любове моя неземна "
Кожного з нас є за що полюбити
Юрій Кирик "Два дерева едемського саду "
Ти розкажи , чому згасають зорі ,
і опадає листя ввосени ,
чому зникають вогники у морі
очей твоїх ...Чому ? Скажи!
Розкрий же тайну , відгадай загадку ,-
хто та , що в серці спопеля життя ?
Мовчать вуста ... лиш в тиші є відгадка .
Мовчать... бо Смерть її ім'я .
***
Коли вмирала зірка в небі ,-
зайшло за небокрай життя .
Маленька пташко , в синім небі
чи щастя ти своє знайшла ?
Чи подих вітру лагідніший
від погляду людських очей ?
Чи сонця промені тепліші
від дорогих тобі людей ?
На серця дно любов сховала
від тебе їхню доля зла ,
а ти жила й того не знала ,
що найдорожчою була .
Розбив біль вщент навіки спокій ,
і спопелилися серця ,
а попереду лиш тривоги ,
лиш відчаю і сліз ріка .
Коли тьмяніла зірка в небі ,-
в думках блукав зловіщий сон ,
реальність стала ще страшніша ,
лиш обізвався телефон .
3.11.1996р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494823
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.04.2014
автор: Іванюк Ірина