Дещо з історії
Дорогою віків
Ходжу я навпростець
І все мені не так -
Все не такий кінець.
То ті, то інші били,
А я не відбивавсь –
Так поступово промінь
В душі моїй погас.
Тепер ось звинувачую
Усіх, та не себе,
А нова вже історія
Іде вперед, іде.
То ну ж бо ти, земляче,
Засукуй рукава,
Хутчій вставай до праці
Вкраїна щоб жила.
Трудись же ти завзято,
Із запалом трудись -
І в дзеркало душі
Дивись, дивись, дивись.
08.05.2002
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494715
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.04.2014
автор: Зоя Іванівна