Як паперові дні з календаря,
Так і життя.Зриває хтось тихенько.
А я мовчу.Згрібаю без кінця.
Підпалюю...Горить...В маленьку жменьку
Зібрала попіл.Скільки пустих днів!..
Сльозами я вогонь той спепелила.
А світ без мене зовсім не спустів...
Забув умить...Неначе в нім не жила...
Я думала,що зронить дощ сльозу,
Що вітер прошепоче:
-Так не можна...
Та така тиша...Наче в тім раю
Сто вихідних...Й моя душа...Порожня...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494632
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2014
автор: Відочка Вансель