Не хворих людей не буває,
Бо кожен хворіє на щось,
Він може цього і не знає,
Бо дуже страждать не прийшлось.
Тож думає, що він здоровий,
Радіючи цьому й живе,
До праці завжди він готовий,
Вперед за собою всіх зве.
Якщо організм подолає
Початок хвороби його,
Людина того і не взнає
І йде добиватись свого.
А може і не подолає
Початок хвороби, тоді
Людина хворіє й страждає
В поважні літа й молоді.
І думка, що ти не здоровий
Постійно тривожить тебе
І ти вже повірить готовий,
Що людство не знає себе.
24.04.14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494610
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.04.2014
автор: Георгій Грищенко