нам так часто трапляється все починати наново:
викидати поїджені міллю плаття із шафи, ніби колишніх коханців,
і від того душа у власному тілі почувається майже голою,
без суглобів і м'язів..
стерегтися надміру правд напівсказаних і напівнедосказаних,
а у випадку небезпеки - перерізати їм горло,
бо, як правило, якщо кров на губах не перетворюється на молоко,
рано чи пізно молоко стане кров'ю..
їх так багато, що ходять навшпиньки поза спиною,
шикають і штовхаються, тицяють в серце брудними пальцями,
а варто лиш озирнутись - те, що нібито мало голос,
почне заїкатись..
нам потрібні усього тільки тиша і час, як протизаплідні пігулки
від ранньої старості двох взаємних минулих.
любов саме тому безкоштовна, що вона безцінна.
і саме тому вільна, що завжди безпритульна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494551
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2014
автор: Майя Грозова