Мати чекає
Сина з Майдану
Кинуло хлопця
В горнило подій
Він порятує
Країну продану
Та повернеться
Додому живий
Вона виглядає
Заплакані очі
Серце
Віщує біду
Палячи свічки
Кожної ночі
Молиться
Господу.
Серце не шкапа
Його не обманеш
Нема від синочка
Вістей
Кровушка л́ється
Людська на Майдані
Кровушка
Бідних дітей.
«Де ти синочку?
Чи ще я побачу
Лагідний погляд
Очей?»
Та не судилося
Силу юначу
Випило Море Смертей
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494529
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.04.2014
автор: bovikin