…

Ти  зустрінеш  мене  у  хмарці,
Що  проллє  сльозу  тобі  на  лице.
Ти  знайдеш  мене  у  вітрі,
Що  розкуйовдить  ненароком  волосся.
Я  буду  серед  гомону  бурь
І  у  тиші  морського  штилю.
Свої  думки  покину  в  сяйві  місяця,
А  серця  стук  відчуєш  у  рокоті  коліс.
В  яскравій  зелені  весняній  розтану,
Подихом  летючого  суцвіття  стану,
Загублюся  в  ароматі  родючої  землі,
Заховаюся  в  незвіданому  джерелі...

Серед  буденних  справ,
Серед  звичних  речей  
Впізнаєш  ти  мене:
За  чашкою  кави  чи  чаю
В  метро  за  книжкою,
І  навіть  за  робочою  круговертю
В  думках  мимоволі  пролину.

Зустрінь  мій  погляд  на  собі  
крізь  світло  блискавки,
Почуй  мої  слова  
у  стукоті  дощу  по  даху,
Всю  ніжність  і  ласку  відчуй
у  променях  призахідного  сонця
Осягни  мій  темперамент  
через  полум’я  і  жар  вогню…

Я  буду  всюди,  завжди  із  тобою
У  кожному  порухові  світу!
Замри  на  хвилинку,
Прислухайся  до  душі,  вільної  від  дум,
Відчувай,  не  розуміючи  нічого!
Саме  тоді  віднайдеш  мене…
Я  ―  невидима  опора  для  тебе:  
Радію  кожному  успіху,
І  переживаю  за  кожну  поразку.
Не  забувай!  Пам’ятай!  
У  серці  ЛЮБОВ  живе  навіки!́́́́́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494506
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2014
автор: Ольга Ліва