З року в рік, з хвилини у хвилину
плине час, летить життя.
Все проходить ,все мина.
Біль вщухає, злість зтиха.
Все стира життя ріка.
Знов будуєм все з нуля.
Знову в бій з самим собою
Знову в бездну з головою.
Знову сльози, розпач , гнів,
Знов десь тихий чутно спів.
Десь кохання знов буяє,
с попелу ся піднімає.
Десь надія оживає,
віра в світле та прекрасне
знов в житті як сонце ясне.
Подивися навкруги
було сіре, зараз ні.
Знову барви скрізь ожили,
райдугу життя взкружили.
Місяць й той тобі всміхнеться
і на путь тобі проллеться.
Вір у Бога й в себе вір,
не здолає нас той звір.
Що у дім як щур пробрався,
і за братом тим сховався.
нас зтравити так старався.
та й урешті сам попався.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494493
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2014
автор: Ольга Рорбах