Так, я пішов,
як кажуть «по-англійськи»!!!
Пішов і, навіть, не сказав чому!
Пішов не попрощавшись,
Пішов, забув, не згадував і не дзвонив,
Не думав, що там коїться з тобою,
Що твориться в середині, в твоїй душі…
Не знав, що мав при зустрічі сказати,
Я тобі, які слова, одній тобі…
Як можна вгамувати біль тоді,
Коли він розриває все в тобі,
Що так нікому він не стане,
вже відомим…
Що ліг в рядки твоїх віршів,
Що відобразив крик душі,
Що так вбивав на самоті!!!
Що так знайомий і мені,
Як не кричи, як не пиши,
Це крик душі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494461
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2014
автор: Саша Сандерс