Там, де проліски-очі
Несміливо моргають,
Ліс гілками гнучкими
Потягнувся зі сну,
Навіть пні-поторочі
Вже зайців не лякають,
Вигріваючи спини,
Виглядають весну.
І вона, легкокрила,
Недалеко вже нині.
Будь, людино, щаслива,
Скільки є ще часу!
Бо природа відкрила
Очі-проліски сині!
Не губи того дива,
Збережи цю красу!
2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494454
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2014
автор: Ніла Волкова