А ти й не знала. Світ насправді спить.
І вся ніч Усесвітові сниться.
Зіркових яблунь перезрілий цвіт
заллє твої розширені зіниці.
Поснуло все. Зачинено вікно
та крони груш, усотуючи стукіт
усіх сердець, із небом заодно.
Вхопити місяць, обпікати руки.
Горнись у ніч. Розгладжуй полотно
та покривай незримі магістралі.
Бо крони груш і з ніччю заодно.
Усесвіт спить у полум"ях спіралі.
На ліжку ти. Огорнута в пітьму.
Годинник зупинився на полицях.
А світ і зараз, наче вік тому
спить у твоїх розширених зіницях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494435
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2014
автор: Невідомий Автор