́Сижу і п'ю зелений чай́...
Дивлюсь в безмежну тиху даль.
Там ми з тобою сам на сам
Вдивлялись в небо по ночам.
Ми пішоходи славних міст,
Ми лаємось і граєм в твіст,
Ми вдвох з тобою, ми одні
Малюєм фарбами по склі.
Фігурний вечір мимовіль
Кружляє в голові як міль.
А пам'ятаєш як зустрілись?
І в наші очі ми влюбились,
І всі розмови по ночах
Згрібали спокій у очах.
А сміх той наш? А тисячі питань?
Лякали після здійснення завдань.
У тобі втіха є і тиша...
А ти говориш, що я - миша.
Все добре, але ревнуєш мої сни
З початку дня і з пробігом весни.
Ти не дивуйсь, коли наші вуста
Зіллються з подихом на тлі моста.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494413
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2014
автор: Вірту Шаба