Вишня одяглася в сукню білу
І в намисто із жемчужної роси.
У танку весільному не сміло,
Танцювали пустотливії хрущі.
На бенкет злетілися і бджілки,
Частували медом всіх гостей,
Та чомусь сумний сидів на гілці
Джміль старий, спросоння очі тер.
Китицями ніжно пригортала,
Вишня того важного джмеля,
А корівка божа реготала,
Аж під нею в крутежі земля.
І ніхто не міг собі збагнути,
Чом засмучений старезний джміль,
Та тому,що весни не вернути,
Що сплили струмочком в далечінь.
22.04.14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494407
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 23.04.2014
автор: леся квіт