-О Сину Мїй ,упав Ти під хрестом!
Як помогти полегшити страждання ?
Видіння це було пекельним сном ,
А Ти вмлівав і падав на каміння .
Ти знемагав , поборений тим злом,
Що люд лихий Т обі дав із презріння
І падав з їх таки важким гріхом
І підіймавсь,щоб дати їм спасіння .
Та хто збагне твою святу любов.
Хто осягне всю велич й біль терпіння
Мабуть лиш я ,бо в Т обі моя кров ,
Ти Син і Бог що гідний воскресіння .
І Ти ідеш й ступаєш під хрестом ,
Падеш і терпиш біль цього падіння .
І по камінню ллється Свята Кров ,
Що розбу дила землю з ночі тління .
Знову встаєш й ступаєш під ярмом ,
Ярмом гріха лю дського й голосіння .
Віра в Т обі була Святим щитом ,
З нею піднявсь ,пішов шляхом спасіння .
Ти був побитий й зранений гріхом
Отих людей,що вів їх до прозріння.
Ти був для них у рай святим вікном ,
Вони ж Тебе віддали на гоніння . . .
Якби ж це все було лиш страшним сном,
Т о не було б людського голосіння .
Чоло б не було зранене вінком ,
Й колючим тернням слів від зла й презріння .
Якби ж то в їх серцях жила любов,
Т о прийняли б науку про спасіння.
Не проливалась би Святая Кров,
І не було б жахливого терпіння.
О Сину мій ,знеславленний гріхом,
Прийми,прошу ,моє німе моління.
З Т обою я впаду теж під хрестом,
В душі волаю слізним голосінням.
У падем й ми роздавлені гріхом,
Поплачем слізно з наслідків падіння.
Поборені облу дним язиком,
Наркотик ом і п’янством чи курінням?
Та чи встаєм у Сповіді з Христом,
Чи лежимо у прірві зла і тління.
Чи боремося в душах із гріхом.
Чи з ним зрослись і він пустив к оріння?
Хоч впадемо , вставаймо із Христом.
Як інші впадуть-піднесім з падіння,
Т оді в серцях лиш житиме любов,
І Бог простить гріховні злодіяння.
Отче наш..,Богородице Діво..,Слава: І нині.
Претерпівший за нас страсті,Ісусе Христе,Сину Божий помилуй нас.
Н а м і р: О Маріє,випроси у свого Сина допомоги у несенні наших хрестів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494351
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2014
автор: SVETA_S