В ïï очах, якась незрима сила,
вона, ввесь час манить-манить мене,
думки моï, усі заполонила,
а від думок тих в грудях аж пече.
А те тепло, що в грудях концентрую,
то найщиріші в світі почуття,
коли вона є поряд, я радію,
як не зі мною, то сумую я...
У неï, посмішка, світліша за все в світло,
я б милувався нею, день і ніч
і не важливо те, що згодом я осліпну,
для неï, можна знехтувати всім)
Pavlo ^-^ Bodnar
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494237
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2014
автор: sk8ter-boyy