Розсипає Бог в світи половинки – долі,
І летять вони повсюди в круговерті волі.
Люди думають ,що ці частки ідеальні ,
А як сходяться в житті,то шукають грані.
Щоб зліпить в одне ціле дві частинки долі,
Треба прикладать зусиль і праці доволі.
А виточує ці грані любов дана Богом,
Бо без неї не збудуєш ти в житті нічого.
От живуть дві половинки під одним покровом.
Як зуміють,так влаштують ідеальну долю.
Все,що мають від життя випивають разом,
Отоді дві половинки будуть «повна чаша».
І тоді міцними стануть дві частинки серця,
Плодом стиглим найціннішим ,що сім’єю зветься.
21.04.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494126
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.04.2014
автор: леся квіт