Тиша…так спокійно на душі
Спокій…закриваються повіки
Свою долю ми обираємо самі
А кохання обираємо навіки
Біль…жити так нестерпно
Злість…ненавиджу я всіх
Від болю тіло все терпне
Замість сліз фальшивий сміх
Думки…не можу я заснути
Чудна картина в голові моїй
Хіба ж може все так бути
Прокричати часу хочу: «Стій!»
Ніч…сльози ллються у подушку
Немає більше сил здержувати їх
Вранці вип’ю кріпкого чаю кружку
І згадаю те, що сказати я не зміг
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494080
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2014
автор: Ничок