Ну, як сьогодні паску не спекти?
В мішку – мука, немов біленька вата...
Немов черешні гілочка кудлата,
Зронила цвіт на пальчиках руки́...
Дрібні родзинки карими очима
До себе манять навколишній світ...
Малий синочок зиркає, мов кіт,
І усмішка у нього – невловима...
В великій мисці дихає розчина...
Такий вже день приємно-клопіткий.
Лоскоче промінь світлозолотий
Припудрені, м’які сметанні ди́ва.
Пасхальні яйця дивляться святково,
Чекає кошик вже знайому стежку...
І вишиття, оздоблене в мережку,
Де áнгели зі світу неземного.
Запахло пахощами теплої весни,
Ввірвавшись поміж щілочку віконну...
Вже завтра всі молитимуться Богу,
Якого безсердечно розп’яли.
Ну, як сьогодні паску не спечи?!
З цукатами й ваніллю запашити...
Так хочеться цей день благословити
І запалити за любов свічки́!
Раніш світанку, ще до сходу сонця
Достойно веселяться Небеса...
А за подяку – пасочка гладкá
Із кошика випишнює рум'янця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494056
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2014
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА